2009: листопад

Після теплого масла вогких та трипаморочених вулиць та кнайп повернулися у нервовий та строкатий коловорот київського життя…

АКУСТИКА у Львові була дуже вдалою… хотілося, аби у залі було більше, ніж зазвичай у байдужому та надмірному Львові. Але тоді, це був би зовсім інший концерт. У такт музиці билися серця тих, хто прийшов за покликом серця, за очищенням.

Бенефіс Федора Миколайовича СТРИГУНА друга подія у Львові, яка не може не хвилювати мене… мене, як сина… який намагається оцініти калібр великого таланту свого Батька. …я його навіть приревнував – Всесвіт крутився навколо нього!

У.Б.Н. пролетів, як на одному диханні – усе було дуже цілісто та сконцетровано… без затяжок. На сцені працював СТРИГУН і на нього захоплено дивився підкорений Львів.

Не можу сказати, що в захваті від другої половини Бенефісу: нагородження. Та ні, усе було ніби гарно! Були і красиві та щирі слова, нагорода від Президента, УПЦ та профспілок… але було і виламування та викабелювання Олега Кульчицького, який влаштував пляску святого Вітта та карпаратівнає від К.В.Н. формації театру Франка зі столиці на чолі зі своїм генералом. К.В.Н. після У.Б.Н.!

Але те, від чого мене коробило у львівського паньства викликало захват та неконтрольоване виділення слини. Не розумію! Дійсно, бідні – бо дурні!

Хай, йому грець!

Останнім акордом листопада став концерт Майстра, людини недосяжного польоту.

У понеділок ми слухали Валентина СИЛЬВЕСТРОВА! …це – як голкою у душу! …не пригадую, щоб щось подібне відчував під час концертів класичної та камерної музики. Нірвана! Від перших нот струнного квартету Post Scriptum час зупинувся і усе зайняло своє логічне місце у просторі. Усе і уся виправдало своє існування: кожний предмет, кожний подих, кожний порух… повна Гармонія! Спасибі!

Федір СТРИГУН: абриси долі from na3ar on Vimeo.